RSS

Повідомлення блогу від '2015' "Листопад '

Історія яворівської іграшки

          Перші письмові згадки про яворівську іграшку були ще у 17 столітті. Документальним підтвердженням цього є лист мешканця Яворова Юрія Липи до свого друга в 1944 році: «Містечко, де я є, славне вже триста літ із забавкарства».

          Яворі́вську іграшку називають за́бавкою. Це слово походить від слова "забавляти".

          Забавкарство спочатку було домашнім виробництвом, а потім виокремилося в самостійний промисел. На початку 19 століття в Яворові  цим ремеслом займалися 89 родин. Кожна з них виготовляла близько 3600 іграшок протягом року. Отже, забавкарство стало не тільки прибутковою справою, а й доброю традицією, яку передавали з покоління в покоління.

          Забавки майстрували переважно з осики, яку наділяли властивістю відганяти зло. Прикрашали іграшки «вербівкою» - традиційним яворівським розписом. Квіти і листочки на забавках малювали у вигляді вербових гілок, а для розпису спочатку використовували тільки три кольори: зелений, синій і червоний. Зелений колір символізував траву і листя, синій - небо і воду, а червоний - плоди та ягоди. На початку 20 століття почали використовувати ще і жовтий колір, який символізував сонце.

          Великою популярністю користувалися іграшкові меблі, візочки з кониками або драбинками, колисочки, музичні інструменти: скрипки, сопілки, тріскачки, тарахкальця та ін. Ці забавки були безпечними для дітей, тому що виготовлялися з дерева.

          Наприкінці 19 століття забавкарство почало занепадати, його витісняла дешева фабрична продукція. Але повністю зникнути цьому традиційному промислу не дали культурні, громадські діячі та меценати. За їх сприяння у 1896 році в Яворові відкрили "Забавкарську школу". Школа навчала майстрів більш сучасним технологіям обробки деревини, допомагала удосконалити процес виготовлення іграшок.У 1905 році, отримавши офіційну назву "Державної школи деревного промислу", вона налічувала три відділення: столярне, токарне і різьбярське. 

          У школі яворівські майстри вирізали коників шести різних розмірів, шість різновидів кеглів, лічильні палички, іграшкові мальовані будиночки, крокети, жовніри, візочки, тачки та інше.

          Перед школою стояло також завдання допомогти майстрам, які виготовляли забавки в домашніх умовах, продати свої вироби.

          «Забавкарська школа» двічі припиняла свою діяльність - під час Першої світової війни та з 1939 по 1942 роки. Навіть під час війни школа займалася відродженням забавкарського мистецтва. На жаль, у 1944 році "Забавкарську школу" було закрито.

          З часом іграшка втратила своє першочергове призначення і перетворилася на сувенір. В Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України зберігається найбільша колекція яворівських забавок.

          В наш час поступово відновлюються традиції забавкарства, виникають осередки із виготовлення старовинної яворівської іграшки. Це дає можливість зберегти унікальне іграшкове ремесло для нащадків.

Обираємо дитячі санчата

            З кожним прийдешнім днем до нас неспішно наближається зима, пора року, яка своїм білим пухнастим ковром та тріскучим морозом несе радість маленьким бешкетникам. Що ж може бути кращим за санчата в цей казковий період року? Як правило, діти, власне, і чекають зиму аби з вітерцем промчати на санках з крутого схилу. Тому всім, хто вже задумується про такий спорт на цю зиму, буде корисно і цікаво прочитати цю статтю і, можливо, придбати новий інвентар для себе. Тож, обираємо санки!

            Сьогодні існує безліч дитячих санчат. Їхніми різновидами є металеві, складні, дерев’яні, плетені, пластикові, надувні та багато іншим санок. В першу чергу, хочеться поговорити про нові види, такі як пневмосани, снігокати, снігомобілі, боби-санки та санки-коляски.

            Пневмосани

            Це такий тип надувних сан, які пом’якшують удар при зіткненні під час швидкої їзди. Неважкі, придатні для швидкого надування та здування, а також використанню у будь-яку пору року (наприклад, як човен влітку). Матеріал здатен витримувати перепади температур. Дуже вигідні економічно.

           Снігокати

           Класичні санки, що розташовані на лижах і які дозволяють керування за допомогою керма, а не тіла як зазвичай. Доволі міцні, адже витримають навіть велику вагу.

           Снігомобілі

           Пластикові керовані санки із захованими в корпусі лижами і кермом.

           Боби-санки

           Революція у виготовленні пластикових санок. Виробляються з морозостійкого матеріалу, мають дуже високу якість і набувають все більшої популярності.

           Санки-коляски

           Призначені для дуже маленьких дітей (зазвичай від 6 місяців). Міцні ремені дозволяють зафіксувати дитину. У деяких моделях можна змінювати положення спинки, щоб дитина могла спати під час прогулянки. Часто обладнані сумкою для маленьких дрібниць.

           Як бачите, і ця індустрія швидко розвивається і вносить нові досягнення і моделі сан. Але якщо ви, все-таки, прихильник звичних санок, то зверніть увагу на наступні варіанти.

           Металеві санки

           Мабуть, найпопулярніші та найдоступніші за ціною. Не надто вишукані, доволі прості у використанні і зручні. Вага – приблизно 5 кг. Недоліком слугує керування за допомогою мотузки, що не зовсім зручно, особливо якщо ваша дитина ще доволі маленька.

           Складні сани

           Легкі, компактні та зручні в транспортуванні. Підходять дітям від 4 років. За допомогою складного механізму зменшуються в об’ємі і швидко розкладаються при необхідності.

           Дерев’яні санчата

           Лакове покриття та класична проста форма. Міцні стінки від випадіння, мотузка та місце для розташування ніг. Матеріал – бук. Простішого виконання ви, мабуть, не знайдете.

           Плетені санки

           Красиві, легкі, з класичною формою. Тут матеріалом слугує лоза. Чудовий варіант для пухкого снігу, адже вони забезпечують хороше ковзання.

           Пластикові сани

           Комфортні для катання дитини і дуже легкі санки.

Асортимент санів дуже великий. Обирайте до смаку і використовуйте привілеї зими сповна.

 

 

Декоративна косметика для юних дівчаток

          Мабуть кожна дівчинка хоча б раз у житті балувалася маминою косметикою, підпільно малюючи губи помадою, наносячи тіні чи туш на очі, підводячи брови, розпилюючи лак для волосся на ніжні локони. Те, що юні красуні та модниці полюбляють експериментувати з косметикою і шокувати екстраординарним макіяжем оточуючих цілком природно. Таким чином вони вступають у стадію дорослішання і намагаються копіювати та наслідувати дорослих. І аби мамина косметичка не страждала так часто і дорогі засоби для макіяжу не були швидко знищені та прослужили довше, радимо придбати набір декоративної косметики для маленьких дівчаток. На щастя, її вибір на сьогоднішній день дуже різноманітний, адже дитяча косметика випускається багатьма виробниками. Звичайно, найкраща косметика для юних дівчат – її відсутність, адже вони красиві від природи, риси обличчя чітко виражені, а шкіра дуже ніжна, тому не потребує додаткових засобів. Проте, зважаючи на натуральні компоненти, які використовують у таких наборах, можна подарувати один улюбленій донечці. Це допоможе їй відкрито проводити різні експерименти та дослідження, краще зрозуміти техніку нанесення макіяжу і навіть виробити власний стиль.

          Існує декілька універсальних порад щодо вибору дитячої косметики. По-перше, до трьох років для догляду за дитиною потрібно використовувати лише такі шампуні, мила, гелі та креми, які не містять декоративних складів. По-друге, батьки мають слідкувати за терміном придатності.

          Загалом, звичайно, у першу чергу треба звертати увагу на склад засобу, адже дитяча шкіра дуже чутлива. Якщо на упаковці зазначені мінеральні масла чи консерванти, купувати такий продукт не варто. У той же час хорошими компонентами косметики є натуральні складники, як от бджолиний віск, екстракти трав, гліцерин, мигдальне масло чи олія ши. На засобі має обов’язково бути сказано про протизапальні та антиалергенні властивості.

          Що ж входить до набору юної красуні? Зазвичай, такий набір включає в себе губну помаду, лак, тіні для повік та різні блискітки. Мама повинна навчити донечку правильно наносити косметику на обличчя і пояснити, що перед сном макіяж потрібно змивати. Яскрава упаковка з запашною туалетною водою, рум’янами, блиском для губ, тінями для повік, ароматним милом і навіть засобом для неслухняного волосся може так захопити дитину, що вона тільки те й робитиме, що гратиметься з косметикою, чим може зашкодити своєму здоров’ю.

          Тому якщо вирішили придбати для донечки такий подарунковий набір, зважайте на особливості декоративної косметики та її використання. Підкреслюйте красу, але не зловживайте різноманітними засобами.

5 способів зацікавити дитину в поїздці

          У молодих батьків, які люблять мандрувати, виникає проблема - як зробити поїздку комфортною та цікавою для дитини. Часто малюки в дорозі капризують, плачуть, заважають оточуючим. Але якщо підготуватись заздалегідь, подбати про все необхідне, мандрівка стане приємною і принесе тільки позитивні емоції.

          Перш за все, слід подумати про іграшки  — невід’ємну частину життя дитини. У поїздку потрібно взяти улюблені іграшки малюка. Можна витягнути з шафки ті, якими дитина вже давно не грається, вони знову стануть для неї справжнім відкриттям.

          Для того, щоб іграшки не набридли занадто швидко, варто взяти замість однієї великої декілька дрібних. Зацікавлення викличуть музичні іграшки. На сайті Масяня ТМ можна купити різноманітні дитячі музичні інструменти: акордеони, барабани, гітари, піаніно, балалайки і навіть дитячий магнітофон. Також є телефони, смартфони, музичні рулі, звірятка та інтерактивні музичні іграшки. Вони зможуть надовго заволодіти увагою дитини.

          Якщо мама подорожує на автомобілі з дитиною одна, на підголівник сидіння слід повісити кишеню для дрібниць, куди покласти різноманітні цікаві предмети, що можуть розважати дитину в дорозі. Добре, якщо вони будуть невеликого розміру і зможуть поміститися в руці.

          Гарними супутниками в мандрівці можуть стати книги. Слід вибирати такі, щоб дитина могла легко тримати їх в руках чи на колінах. Занадто великими книжками буде незручно користуватися. Для того, щоб малюк не напружував очі, картинки в книжках мають бути досить великими та яскравими.     Під час подорожі в поїзді чи літаку цікавою розвагою можуть стати книжки-розмальовки або альбоми для малювання.

          Безпрограшним варіантом для того, щоб на тривалий час зацікавити дитину в дорозі, є мультфільми. Їх можна завантажити в смартфон або планшет. Варто подбати про спеціальні підставки для цих пристроїв, щоб малюку було зручно спостерігати за цікавими пригодами улюблених героїв.

          Буває так, що дитині важко сконцентрувати свою увагу на іграшках чи книжках. Тоді в пригоді стануть диски з веселими дитячими піснями. Можна разом з малюком співати, і тоді час в дорозі пролетить непомітно.  

          Ще одним способом зацікавити дитину під час мандрівки, можуть стати ігри. Для найменших може підійти гра-відгадайка "Де захована іграшка". Малюку підносять до вушка іграшку, яка може видавати різні звуки, а немовля крутить голівкою і відгадує, біля якого вушка дзвенить чи пищить.

          Також можна масажувати пальчики дитині, називаючи їх, просити малюка помахати рученятами, ніжками. Ігри з елементами масажу добре заспокоюють немовля і допомагають легко перенести дорогу.

          З дітками трохи старшого віку можна пограти у кольори. Потрібно просити назвати колір машини, яка їде назустріч, або стоїть уздовж дороги. Також можна обрати якийсь колір, а діти повинні постаратися знайти його навколо себе. Той, хто знайде річ цього кольору першим, стає переможцем гри.

          Цікавою грою під час мандрівки може бути гра в слова, коли кожен називає слово, що починається на останню літеру попереднього слова. Для цього можна вибирати різну тематику: міста, тварини, їжу та багато іншого.

          Не менш захоплюючим може стати спільне придумування казки або розгадування загадок.

          Отже, подорожуйте з насолодою та відкривайте для себе нові місця!  

Найпростіші ігри зі скакалкою

           Здавалося б, натягнутий між двома ручками гумовий чи шкіряний шнур. Нічого особливого. Але якщо замислитися, це ідеальний інструмент для захопливих, цікавих, корисних та розвиваючих ігор для дітей. Кажуть, що скакалка зміцнює усі групи м’язів. Прочитавши цю статтю, матимете змогу на власному досвіді це перевірити. Атрибути, потрібні для експерименту прості: скакалки, якомога більше дітей та бажання підтвердити чи спростувати це твердження.

           Отже, найпростіші, але ефективні чи приємні ігри з чудо-інструментом можуть бути наступними:

  1. Годинник

  2. Хто більше?

  3. Хто найдальше?

  4. Дзеркало

  5. Імена

           Для гри «Годинник» потрібно щонайменше 4 особи. Двоє учасників беруть скакалку за кінці і крутять її притримуючись ритму годинника «Тік-так», який вигукують усі діти. Інші учасники по-черзі скачуть через скакалку, щоразу збільшуючи кількість стрибків за один раз. Той, хто збивається повинен помінятися місцями з товаришем, який крутить скакалку. Можна підраховувати бали або ж стрибати лише для задоволення і веселощів.

           Для реалізації гри «Хто більше?» необхідно обрати ведучого. Окрім нього участь повинні брати хоча б 2 людей. Кожен стрибає на скакалці якнайдовше. Ведучий підраховує кількість стрибків кожного учасника до першого промаху і оголошує переможця.

           «Хто найдальше?» вимагає щонайменше трьох учасників (суддю та власне гравців). На майданчику потрібно намалювати уявну чи справжню лінію, так званий стартовий пункт. По команді рефері тимчасові суперники починають стрибати просуваючись вперед. Звучить команда «Стоп» від судді, учасники завмирають на місці. Перемагає той, хто опинився найдальше від лінії старту.

            «Дзеркало» - гра, де усі учасники повинні мати скакалки. Обирається ведучий, який показує порядок стрибків. Інші повинні повторювати за ним рухи. Ведучий змінюється після кожної комбінації з 10 стрибків. Така руханка більше підходить для отримання позитивних емоцій, аніж для визначення переможця, хоча і тут можна дещо змінити правила.

             Щоб погратися в «Імена» бажано мати хорошу пам'ять. Найменша кількість гравців – 2. Учасник бере в руки скакалку і стрибаючи повинен назвати 10 чоловічих чи жіночих імен. Наприклад, Андрій, Остап, Дмитро, Сергій, Петро, Максим, Юрко, Денис, Степан, Сашко. Або ж Марійка, Катя, Оля, Юля, Оксана, Маша, Соломія, Іра, Орися, Христя. Кожен з гравців обирає варіант імен самостійно, при цьому це повинен бути виключно ряд жіночих чи чоловічих імен. Далі учасник передає скакалку товаришеві, який повторює ті самі дії, вигадуючи при цьому інші імена. Перемогу здобуває той, хто перерахував усі 10 імен не збиваючись і не повторюючись. У випадку нічиї пропонується дещо ускладнити правила і спробувати зіграти у міста, країни, ріки, назви кольорів, породи собак чи котів і т.д.

             Беріть на озброєння вже вигадані ігри і неодмінно придумуйте свої. Грайтеся із задоволенням!

 

 

Де зберігати дитячі іграшки?

         Іграшок понакуповували, а куди ж тепер їх усіх розкласти? Це питання знайоме багатьом батькам, які часто люблять побалувати свою малечу придбанням новеньких цяцьок. Дітки ростуть, і, відповідно, з часом вдома накопичується велика кількість забавок, що особливо турбує тих, у кого недостатньо місця для такої величезної кількості неживих мешканців. Так, число іграшок збільшується в геометричній прогресії і, як не крути, потрібно шукати способи розмістити усіх дитячих друзів так, аби вони легко уживалися з дорослими сусідами.

          Отже, де, власне, слід зберігати іграшки наших малюків?

  1.      Шафка з полицями чи висувними ящичками
  2.      Манеж, з якого вже виросла дитина
  3.      Комод чи ящик під дитячим ліжечком, призначений для білизни
  4.      Відкриті полиці на стінах
  5.      Саморобні креативні коробки (можливо навіть з надписами для конкретних ляльок)
  6.      Якусь частину іграшок можна спробувати розмістити у різних кімнатах (як варіант м’які ляльки можуть присісти на        диван чи канапу)
  7.      «Плавальні» цяцьки можуть знайти своє місце у ванній кімнаті
  8.      Коридор – чудове місце для лопаток і відерець, якими так полюбляють гратися діти у пісочниці
  9.      Спеціальні кошики, скриньки та контейнери для зберігання різноманітних іграшок (від простих сітчатих ємностей до      цупких коробок з різних матеріалів)
  10.      Банки з кришками для невеликих за розміром забавок

         Як бачите, місця для зберігання іграшок можуть бути якнайрізноманітніші. Потрібно тільки проявити кмітливість, підключити уяву і ви з легкістю організуєте простір помешкання правильно: так, аби було затишно як вам, так і вашій дитині з її друзями-ляльками.

         Особливу увагу також потрібно звернути на стелажну систему зберігання, яка є доволі актуальною у невеликих приміщеннях. Це ще один хороший та зручний спосіб розмістити забавки вдома. При такій системі слід дотримуватися принципу вертикальності. Він полягає у тому, що всі іграшки, які використовуються найчастіше, треба ставити на нижні полиці. Тож у міру їх просування вгору, їх важливість у житті дитини та частота ігор з ними має зменшуватися.

         Окрім цього рекомендується також вміло використовувати відкритий простір, що також може слугувати непоганим місцем для зберігання іграшок. Часто після ігор діти можуть залишити цяцьку просто на підлозі і зайнятися іншими справами, після чого через незначний час воліють повернутися до ігор з тією ж лялькою. Ви можете організувати спеціальні невеликі відкриті площі, позначивши їх у певний спосіб, і пояснити малюку, що може залишати іграшки там. Таким чином, на відкритому просторі будуть знаходитися лише улюблені забавки малечі.

     Після вдалої і правильної організації простору і ви, і ваше чадо обов’язково побачите чудові зміни, які неодмінно оціните. 

Історія виникнення механічної іграшки

            В сучасному світі є багато різноманітних іграшок, але незважаючи на досягнення науки і техніки, іграшки, які здатні рухатися, викликають у малечі справжнє захоплення.

            Історія  іграшки на ключику своїм корінням сягає в далеке минуле. Ще в античні часи люди намагалися створити механізми, які можуть рухатися. Однак ці іграшки створювалися не для дітей, а для розваг багатої знаті. Придворні вчені ламали голови, винаходили хитромудрі та кумедні пристрої, які могли б імітувати рухи людини чи тварини. Нерідко вони були великих розмірів, а в дію приводилися за допомогою енергії падаючих блоків і важелів, системи зубчастих коліс. Про театр ляльок, літаючих птахів, звірів, які бігають і гарчать, створених талановитими майстрами античних часів, можна прочитати у стародавніх творах Герона.  

            Новий етап у розвитку механічної іграшки настав у XVI-XVIII століттях. В цей час над конструюванням та виготовленням іграшок - механічних моделей людей та тварин - активно працювали майстри-годинникарі. Вони створювали справжні витвори мистецтва. За допомогою звичайного годинникового механізму із пружиною іграшки-машини оживали та відтворювали рухи живих людей і тварин.

            У швейцарському містечку Невшатель у музеї образотворчих мистецтв можна побачити дивовижні механічні іграшки, виготовлені у XVIII ст. талановитими годинникарями П'єром-Жаком Дро і його сином Анрі Дро. За столом сидить писар, який старанно виводить каліграфічні літери, біля нього - художник, який малює різні фігури, а за фісгармонією сидить музикант, яка віртуозно грає на інструменті. У відвідувачів музею виникає відчуття, ніби перед ними справжні живі істоти.

            Ще одним талановитим творцем механічних іграшок у XVIII ст. був французький механік Жак Вокансон, який виготовив ляльку-флейтиста, що вмів виконувати 11 різних мелодій. Велике зацікавлення викликала і його качка, яка вміла крякати, ходити, плавати, рухати головою, розправляти крила, чистити пір'я. Всередині качки була влаштована хімічна міні-лабораторія, завдяки чому качка могла пити воду і клювати зерна.

            У Віденському технічному музеї можна побачити сидячого на кулі писаря, який акуратно виводить на аркуші паперу текст розміром до 79 букв. Цю механічну ляльку створив у XVIII ст. придворний австрійський механік Фрідріх Кнаусс.

            У XIX столітті популярність механічних іграшок ще більше зросла, розширилося виробництво, в будинках вельмож та знаті з'явилися музичні скриньки, клітки із співаючими райськими пташками, тварини із заводним пристроєм. З ними залюбки гралися і дорослі, і діти.

            Але з розвитком науки і техніки інтерес до механічних іграшок почав падати. ХХ століття принесло нові відкриття та ідеї. На зміну механічним прийшли електромеханічні іграшки - роботи, в яких пружинний механічний двигун замінили електромотором з батарейкою. Роботами можна було керувати за допомогою радіо.

            Проте і в наш час для дітей буде цікаво погратися із механічними звірятками, які можна придбати на сайті "Масяня ТМ".

 

Підпишіться на новини

Долучайтесь до нас